Якщо поглянути у бюджет Кропивницького, то можна побачити сміхотворні цифри витрат на створення робочих місць та стимулювання малого та середнього бізнесу. Про це під час першого муніципального громадського форуму «Перспектива 2020» повідомила кандидат наук Ірина Загреба, інформує медіапортал DOZOR.
За словами науковця, у бюджеті Кропивницького наявний незбалансований, некомплексний підхід та відсутність синергійного погляду – коли формування однієї статті передбачає формування її впливу на всі інші.
«Якщо ми поглянемо на бюджет міста, то побачимо сміхотворні цифри витрат на створення нових робочих місць і стимулювання малого та середнього бізнесу, а це основні роботодавці у нашому місті. Місто має звернути пильну увагу на це», - зазначила Загреба.
«Кидається в очі те, що частка податку на доходи фізичних осіб хоч і значна, але має можливості до збільшення. Ми не можемо змінити ставку та порядок нарахування доходу, але можемо змінити базу нарахування – доходи фізичних осіб, які і визначають суму податкових надходжень до бюджету. Взагалі я вважаю, підвищення рівня доходів населення міста є найважливішою проблемою і найперспективнішим напрямком розвитку міста. Тому що коли зростають ці доходи, це автоматично призведе до зростання надходження податків до бюджету, до зростанні інших податків – акцизного, наприклад, який стягується в торгівлі. Більш багатий громадянин піде до магазину, витратить кошти і заплатить податки до бюджету. Багаті громадяни не потребуватимуть субсидії, додаткових витрат міста на певні соціальні гарантії», зауважила Ірина Загреба.
Науковець торкнулася і теми неподаткових надходжень. За словами Загреби, їх можна назвати пасивними, оскільки Кропивницький отримує ці доходи в основному не від функціонування комунальної власності, комунальних підприємств, розвитку малого та середнього бізнесу, а від того, що місто надає в оренду комунальне майно. У той час найбільш ефективним був би розвиток комунального виробництва та стимулювання бізнесу.
«Хотілося б сказати і про витрати, які здійснює міський бюджет, і які теж мають бути ефективними. Треба забезпечувати не лише поточні потреби, але і стимулювати подальший розвиток міста. Левова частка витрат бюджету – витрати на освіту. Це дуже добре, тому що з освіти починається процвітання будь-якої держави, але це лише перша сходинка. Тому що фінансуються витрати на освіту дошкільну, шкільну, зараз вже на професійно-технічну. Але місто зовсім не звертає увагу на вищу освіту, не укладає партнерських відносин з вишами, не використовує достатньо плідно фахівців, які готують виші», - констатувала Загреба.
Нагадаємо, у Кропивницькому на території міської Набережної відбувся перший муніципальний громадський форум «Перспектива 2020» 24 серпня. Так, під час заходу голова громадської організації «Urban.Krop» Дмитро Бабак повідомив, що на відміну від інших розвинених міст України, Кропивницький не має жодної стратегії розвитку. Крім цього, адвокат Олекснадр Турчанов розповів, що у міської влади Кропивницького немає системи та стратегії. Також голова громадської організації «Муніципальний спецнагляд Кропивницького» Олександр Ткаченко говорив про те, що Кропивницький не має прогресу у розвитку, на відміну від інших міст.
